Вибори в Румунії 2025 року стали одними з найскандальніших в історії країни через анулювання результатів попереднього голосування 2024 року, звинувачення у російському втручанні та політичну нестабільність. Перший тур повторних виборів відбувся 4 травня 2025 року, а другий тур, що визначає нового президента, проходить 18 травня 2025 року. У центрі уваги – протистояння між ультраправим лідером партії AUR Джордже Сіміоном, який набрав 40.96% у першому турі, та центристом, мером Бухареста Нікушором Даном із 20.99%. Вибори в Румунії привернули увагу світу, адже їхній результат може вплинути на геополітичну орієнтацію країни-члена ЄС і НАТО, а також на підтримку України у війні з Росією.
Анулювання виборів 2024 року: причини та наслідки
Вибори в Румунії 2024 року, що відбулися 24 листопада, були скасовані Конституційним судом 6 грудня за 48 годин до другого туру. У першому турі несподівано переміг незалежний ультранаціоналіст Келін Джорджеску з 22.94%, випередивши ліберал-консерваторку Олену Ласконі (19.17%). Скасування стало безпрецедентним через звинувачення у російському втручанні. Вища рада національної оборони Румунії розсекретила документи, які вказували на скоординовану кампанію в TikTok та інших соцмережах, спрямовану на просування Джорджеску. Кампанія, за даними розвідки, використовувала методи, аналогічні російським операціям перед вторгненням в Україну.
Анулювання виборів у Румунії викликало масові протести в Бухаресті. 12 січня 2025 року понад 12 тисяч людей вийшли на вулиці, звинувачуючи владу в обмеженні демократії та вимагаючи відставки президента Клауса Йоганніса. Джорджеску, якому згодом заборонили балотуватися через звинувачення у підтримці фашистських угруповань і антиконституційних діях, назвав рішення суду тиранією. Його соратник Джордже Сіміон використав протестний настрій, позиціонуючи себе як захисника волі народу.
Правила та організація виборів у Румунії 2025
Вибори в Румунії регулюються Конституцією, яка дозволяє президенту обиратися на два п’ятирічні терміни. Голосування проходить у два тури, якщо жоден кандидат не набирає абсолютної більшості в першому. У 2025 році перший тур відбувся 4 травня, а другий – 18 травня. Виборчі дільниці працюють з 07:00 до 21:00 за місцевим часом, а румуни за кордоном можуть голосувати з п’ятниці до неділі. У виборах беруть участь 11 кандидатів, хоча основна боротьба розгортається між Сіміоном і Даном.
Організація виборів у Румунії зазнала критики через низьку явку в першому турі (близько 50%) та звинувачення у нерівному доступі до медіа. Урядова коаліція, до якої входять Соціал-демократична партія (СДП) і Національна ліберальна партія (НЛП), підтримала Нікушора Дана як проєвропейського кандидата. Водночас Сіміон, лідер AUR, активно використовував TikTok і Telegram, що викликало занепокоєння щодо дезінформації. Європейська Комісія звернулася до TikTok із вимогою розслідувати можливі маніпуляції.
Кандидати другого туру: Сіміон проти Дана
Вибори в Румунії у другому турі зводяться до протистояння двох різних ідеологій. Джордже Сіміон, 38-річний лідер ультраправої партії AUR, виступає за євроскептицизм, нейтралітет у війні Росії проти України та зближення з політикою адміністрації Дональда Трампа. Він обіцяє радикально реформувати політичну систему, скоротити підтримку ЄС і НАТО, а також призначити Келіна Джорджеску на ключову посаду, наприклад прем’єр-міністра. Сіміон набрав 40.96% у першому турі, отримавши значну підтримку серед молоді та діаспори (понад 60% голосів за кордоном).
Нікушор Дан, 55-річний мер Бухареста, є безпартійним центристом із докторським ступенем математики Сорбонни. Він здобув популярність завдяки боротьбі з корупцією та незаконним будівництвом у столиці. Дан підтримує проєвропейський курс, членство в НАТО та військову допомогу Україні. Його результат у першому турі (20.99%) був слабшим, але коаліція СДП і НЛП мобілізувала виборців, а проєвропейський марш у Бухаресті 9 травня 2025 року додав йому підтримки. Вибори в Румунії можуть визначити, чи країна залишиться на євроатлантичному шляху, чи повернеться до ізоляціонізму.
Російське втручання та дезінформація
Вибори в Румунії 2025 року проходять на тлі посиленої боротьби з дезінформацією. Після скасування виборів 2024 року розвідка виявила, що майже чверть румунських каналів у Telegram пов’язані з прокремлівськими медіа, які поширювали наративи про фальсифікацію виборів і недовіру до влади. Ці кампанії підживлювали популярність Сіміона, який, попри заперечення зв’язків із Росією, використовує антиукраїнську риторику та виступає проти постачання зброї Україні.
У листопаді 2024 року Служба безпеки України заборонила Сіміону в’їзд до країни через його заяви про утиски румунської меншини та заперечення українських кордонів. Вибори в Румунії також привернули увагу США: адміністрація Трампа направила спостерігача до Бухареста, що підкреслило геополітичну вагу голосування. Аналітики зазначають, що низький рівень довіри до інститутів у Румунії (лише 30% громадян довіряють уряду) робить країну вразливою до зовнішнього впливу, особливо на східному фланзі ЄС.
Явка та настрої виборців
Вибори в Румунії у другому турі характеризуються високою явкою: станом на 15:00 18 травня 2025 року вона склала 60%, що на 10% вище, ніж у першому турі. Низька явка 4 травня дозволила Сіміону перемогти завдяки мобілізації молоді та діаспори, але проєвропейський марш і теледебати активізували виборців Дана. Опитування AtlasIntel, опубліковане HotNews.ro, показує майже рівні шанси (48.2% у обох кандидатів), але голоси діаспори можуть стати вирішальними.
Настрої виборців відображають поляризацію суспільства. Сіміон апелює до тих, хто незадоволений економічною стагнацією та корупцією, обіцяючи націоналістичний курс і нейтралітет. Дан, навпаги, позиціонує себе як захисника демократії та євроінтеграції, що резонує з міськими жителями та інтелігенцією. Вибори в Румунії також ускладнені війною в Україні, адже позиція нового президента вплине на транзит зброї та підтримку Києва.
Геополітичні наслідки для України та ЄС
Вибори в Румунії мають прямий вплив на Україну, адже Румунія є важливим партнером у логістиці військової допомоги та транзиті зерна. Перемога Сіміона може призвести до припинення підтримки України, що відповідає його заявам про нейтралітет і узгодження з політикою Трампа. Це також може послабити східний фланг НАТО та ЄС, враховуючи стратегічне розташування Румунії на кордоні з Україною та Молдовою.
Нікушор Дан, навпаги, підтримує продовження військової та гуманітарної допомоги Україні, що зміцнить позиції Румунії в ЄС. Вибори в Румунії також впливають на регіональну стабільність: ультраправий курс Сіміона може надихнути націоналістичні рухи в Угорщині чи Польщі, тоді як перемога Дана підтвердить прихильність країни до європейських цінностей. Аналітики Reuters зазначають, що результат виборів визначить, чи залишиться Румунія надійним членом НАТО, чи стане слабкою ланкою на тлі російської агресії.
Прогнози та виклики
Вибори в Румунії залишаються непередбачуваними через високу поляризацію та зовнішні впливи. Сіміон має перевагу завдяки підтримці діаспори та молоді, але Дан може мобілізувати проєвропейських виборців, особливо в містах. Конституційний суд отримав скаргу на анулювання першого туру 4 травня, що може спричинити нові протести, якщо результати будуть оскаржені. Уряд Румунії посилив кібербезпеку, щоб запобігти маніпуляціям у соцмережах, але дезінформація залишається серйозною загрозою.
Незалежно від результату, вибори в Румунії вже змінили політичний ландшафт країни. Скасування виборів 2024 року та заборона Джорджеску балотуватися підняли питання про довіру до демократичних інститутів. Перемога Сіміона може призвести до внутрішньої нестабільності та конфліктів із ЄС, тоді як Дан має шанс стабілізувати країну, але зіткн зіткнеться з економічними та соціальними викликами. Вибори в Румунії 2025 року – це не лише вибір президента, а й визначення майбутнього країни на міжнародній арені.