Заборона 1С в Україні у 2025 році залишається однією з ключових тем для бізнесу, адже використання російського програмного забезпечення (ПЗ) для бухгалтерського обліку та автоматизації бізнес-процесів зазнає посиленого контролю. Указ Президента №133/2017 від 15 травня 2017 року запровадив санкції проти компанії 1С, а у 2023 році Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №10186, який передбачає штрафи до 6,7 млн грн за використання 1С. У травні 2025 року Держспецзв’язку анонсувала створення реєстру забороненого ПЗ, куди внесуть 1С, що ускладнить його легальне використання. Заборона 1С викликала дискусії на X, де бізнесмени скаржаться на складність переходу, а ІТ-фахівці пропонують альтернативи, як BAS чи SAP. Ця стаття розкриває деталі заборони, її наслідки, штрафи, альтернативи та майбутнє автоматизації бізнесу в Україні.
Історія та причини заборони 1С
Заборона 1С в Україні почалася у 2017 році, коли Указ Президента №133/2017 наклав санкції на російські ІТ-компанії, включно з 1С, через загрозу національній безпеці. Програма, яка використовується 70% українського бізнесу для бухгалтерії, складського обліку та управління, має російське походження, що викликає занепокоєння в умовах війни. У 2023 році законопроєкт №10186, ініційований нардепом Мар’яном Заблоцьким, запропонував штрафи за використання 1С: 6,7 млн грн за перше порушення і 13,4 млн грн за повторне. Заборона 1С у 2025 році посилюється через анонсований Держспецзв’язку реєстр забороненого ПЗ, який набуде чинності до кінця року.
Причини заборони 1С пов’язані з кібербезпекою та економічною залежністю. Служба безпеки України (СБУ) зазначає, що 1С може передавати дані до російських серверів, хоча технічних доказів цього немає. На X користувачі вказують, що локальні сервери 1С не потребують інтернету після активації, але ризик інтеграції з зовнішніми сервісами залишається. Заборона 1С також спрямована на підтримку українських розробників і зменшення впливу російського ПЗ. У 2017 році після санкцій 1С:Підприємство ребрендували в BAS, а права передали польській компанії, але бізнес сприйняв це як косметичну зміну. Історія заборони 1С відображає прагнення України позбутися російського впливу в ІТ-сфері.
Законодавчі зміни 2025 року
Заборона 1С у 2025 році набуває нових обрисів завдяки законодавчим ініціативам. Законопроєкт №10186, зареєстрований у 2023 році, досі перебуває на розгляді, але Держспецзв’язку активно просуває реєстр забороненого ПЗ, який включатиме 1С та інші російські програми, як Парус. За інформацією з X від 22 травня 2025 року, компанії, що використовують 1С після внесення до реєстру, ризикують отримати штрафи до 6,7 млн грн. Заборона 1С не поширюється на легально придбані копії до ухвалення закону, але нові покупки будуть неможливими. На X бізнесмени висловлюють занепокоєння, що перевірки можуть торкнутися навіть піратських версій, які становлять до 95% установок.
Державні органи, як-от ДПС, із 2017 року припинили використання 1С, перейшовши на українські аналоги. Заборона 1С у 2025 році також передбачає співпрацю з податківцями, які перевірятимуть ПЗ під час аудитів. На X ІТ-фахівці радять бізнесу готуватися до переходу, адже штрафи можуть застосовуватися з початку 2026 року. Законодавчі зміни 2025 року ускладнюють використання 1С, але дозволяють бізнесу адаптуватися, якщо обрати альтернативу вчасно. Заборона 1С сигналізує про посилення контролю за ІТ-ринком і підтримку локальних розробників.
Альтернативи 1С для українського бізнесу
Заборона 1С змушує бізнес шукати альтернативи, які відповідають українському законодавству та потребам компаній. Найпопулярніший варіант – BAS (Business Automation Software), розроблений на основі 1С, але з польською ліцензією. BAS підтримує бухгалтерський облік, складське управління та інтеграцію з ДПС, а ціна стартує від 6000 грн за базову версію. Заборона 1С не стосується BAS, але на X користувачі зазначають, що перехід із 1С на BAS мінімальний, адже платформи технічно ідентичні. Компанія IT Grand оцінює, що 15 000 компаній перейшли на BAS у 2023–2024 роках.
Інші альтернативи включають SAP, Odoo та українські рішення, як IT-Enterprise. SAP, популярний серед великих корпорацій, коштує від 500 000 грн за впровадження, що робить його недоступним для малого бізнесу. Odoo – хмарна платформа з відкритим кодом, яка адаптується до українського бухобліку, коштує від 10 000 грн на рік. IT-Enterprise, розроблена в Україні, підтримує локальні стандарти та коштує від 50 000 грн. Заборона 1С стимулює розвиток українських ERP-систем, але на X бізнес скаржиться на брак фахівців для їхньої підтримки. Альтернативи 1С для українського бізнесу різноманітні, але вибір залежить від бюджету та масштабу компанії.
Виклики переходу на нові системи
Заборона 1С створює значні виклики для бізнесу, адже перехід на нове ПЗ потребує часу, коштів і ресурсів. За оцінками IT-Enterprise, середня компанія витрачає 6–12 місяців і 100 000–500 000 грн на міграцію з 1С. Основна проблема – адаптація до українського законодавства, яке часто змінюється. Наприклад, BAS і IT-Enterprise відповідають вимогам ДПС, але SAP потребує додаткових налаштувань. Заборона 1С ускладнює ситуацію через дефіцит ІТ-фахівців: на X бізнесмени скаржаться, що знайти спеціаліста з Odoo чи SAP у регіонах майже неможливо.
Ще один виклик – навчання персоналу. Бухгалтери, звиклі до 1С, важко адаптуються до нових інтерфейсів, як у Odoo. На X ІТ-консультанти радять проводити тренінги, але це додає 20–30% до витрат на перехід. Заборона 1С також впливає на піратське ПЗ: 95% компаній використовують неліцензійні версії 1С, які не підтримуються офіційно, що ускладнює оновлення. Виклики переходу на нові системи вимагають від бізнесу стратегічного планування, щоб уникнути штрафів і забезпечити безперебійну роботу.
Вплив на бізнес і економіку
Заборона 1С має глибокий вплив на український бізнес і економіку. За даними Forbes, 70% компаній із виручкою понад 500 млн грн використовують 1С, що робить перехід масштабною реформою. Малий і середній бізнес, який становить 80% економіки, зазнає найбільших труднощів через обмежений бюджет. Заборона 1С може призвести до тимчасового зниження продуктивності: компанії, які не встигнуть перейти до 2026 року, ризикують зупинити облік. На X бізнесмени прогнозують зростання цін на ІТ-послуги через попит на інтеграцію альтернатив.
З іншого боку, заборона 1С стимулює український ІТ-ринок. Компанії, як IT-Enterprise, отримали 30% зростання замовлень у 2024 році. Заборона 1С також сприяє кібербезпеці, адже локальні рішення, як BAS, не мають ризиків передачі даних за кордон. На X економісти зазначають, що перехід може коштувати економіці 1–2 млрд грн, але в довгостроковій перспективі зміцнить ІТ-сектор. Вплив на бізнес і економіку від заборони 1С поєднує короткострокові труднощі з перспективами розвитку локальних технологій.
Майбутнє автоматизації бізнесу в Україні
Заборона 1С у 2025 році відкриває нову главу для автоматизації бізнесу в Україні. Уряд планує до 2027 року субсидувати перехід малого бізнесу на українські ERP-системи, виділивши 500 млн грн. Держспецзв’язку також розробляє програму сертифікації ПЗ, щоб гарантувати його безпеку. Заборона 1С стимулює хмарні рішення, як Odoo, які дешевші за традиційні платформи. На X ІТ-експерти прогнозують, що до 2030 року 50% компаній використовуватимуть хмарні ERP, що зменшить витрати на сервери.
Майбутнє автоматизації залежить від освіти та інфраструктури. У 2025 році МОН запускає курси з BAS і Odoo в 10 університетах, щоб підготувати 5000 фахівців до 2027 року. Заборона 1С також може прискорити інтеграцію з європейськими стандартами, адже SAP і Odoo відповідають вимогам ЄС. На X бізнесмени закликають уряд спростити бухоблік, щоб зменшити залежність від складних систем, як 1С. Майбутнє автоматизації бізнесу в Україні виглядає перспективним, якщо держава й бізнес спільно подолають виклики переходу.