Обмін 1000 на 1000 – це наймасштабніший обмін полоненими між Україною та Росією, домовленість про який досягнута 16 травня 2025 року в Стамбулі за посередництва Туреччини. Цей формат передбачає одночасне звільнення тисячі українських і тисячі російських військовополонених, що стане найбільшим обміном за всю історію війни. Президент Володимир Зеленський, міністр оборони Рустем Умєров і керівник ГУР Кирило Буданов підтвердили активну підготовку, яка включає перевірку списків і узгодження логістики. Обмін 1000 на 1000 викликав широкий резонанс, адже багато українців чекають повернення своїх захисників, але деталі залишаються обмеженими. Ця стаття розкриває переговори, етапи підготовки, списки, гуманітарні аспекти та значення обміну для України.
Переговори в Стамбулі та домовленість
Обмін 1000 на 1000 став результатом переговорів між Україною та Росією 16 травня 2025 року в Стамбулі – першого прямого контакту за три роки. Українську делегацію очолив Рустем Умєров, російську – Володимир Мединський. Туреччина виступила посередником, що підкреслив президент Ердоган, закликаючи до дипломатії. Обмін 1000 на 1000 був ключовим результатом, хоча Зеленський зазначив, що Україна пропонувала включити політв’язнів і журналістів, але Росія наполягала на військових. Українці сподіваються на успіх, але скептично ставляться до добросовісності Росії через попередні зриви обмінів.
Домовленість передбачає звільнення тисячі осіб із кожного боку, що потребує ретельної координації. Умєров наголосив, що обмін 1000 на 1000 враховує безпекові, гуманітарні та логістичні аспекти. Сторони обмінялися списками 22 травня 2025 року, і Україна передала перелік із іменами захисників, як повідомив Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими. Російський представник Дмитро Пєсков заявив, що Москва також надала список, але його достовірність викликає сумніви. Обмін 1000 на 1000 має відбутися найближчим часом, можливо, до кінця травня, якщо не виникнуть перешкоди.
Підготовка до обміну та списки
Обмін 1000 на 1000 вимагає складної підготовки, яка координується Міноборони, ГУР, СБУ, СЗР, МВС і Офісом омбудсмана. СБУ розпочала формування списків російських військових, яких можуть передати Росії, а Координаційний штаб перевіряє імена українців. Зеленський 21 травня провів нараду, де наголосив на ретельній перевірці кожного прізвища, щоб уникнути помилок. Обмін 1000 на 1000 ускладнений тим, що Росія може включити до списків осіб, які не є пріоритетними для України, наприклад, засуджених колаборантів. Родичі полонених вимагають прозорості, адже списки залишаються конфіденційними.
Україна наполягає на поверненні захисників Маріуполя, бійців Азову, прикордонників і військових із Курської операції, які перебувають у полоні з 2022–2024 років. Кирило Буданов висловив надію, що обмін 1000 на 1000 відбудеться до кінця травня, але зазначив, що склад списків залежить від переговорів. Росія, ймовірно, вимагатиме повернення офіцерів і найманців ПВК Вагнер. Обмін 1000 на 1000 потребує узгодження місця передачі – зазвичай це пункти на кордоні, як Сумська область чи Білорусь. Підготовка до обміну демонструє складність процесу, але Україна прагне повернути якомога більше захисників.
Гуманітарні аспекти обміну
Обмін 1000 на 1000 має значний гуманітарний вимір, адже полонені зазнають фізичних і психологічних страждань. За даними Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, станом на травень 2025 року в російському полоні перебувають близько 8000 українців, із них 3200 – військові. Обмін 1000 на 1000 дасть змогу повернути значну частину захисників, але потребує медичної та психологічної підтримки. Україна готує реабілітаційні центри, де полонені проходитимуть обстеження та відновлення. Обмін 1000 на 1000 також передбачає залучення Червоного Хреста для моніторингу умов утримання.
Багато полонених потребують термінової допомоги через травми, недоїдання чи психологічні розлади. Обмін 1000 на 1000 ускладнений тим, що Росія не завжди дотримується Женевських конвенцій, а умови в таборах, як-от у Курську чи Ростові, залишаються жахливими. Лубінець наголосив, що Україна документує порушення, щоб передати їх до Міжнародного кримінального суду. Обмін 1000 на 1000 також включає цивільних, зокрема медиків і волонтерів, що додає гуманітарної ваги. Гуманітарні аспекти підкреслюють важливість швидкого завершення обміну для порятунку життів.
Роль міжнародних посередників
Обмін 1000 на 1000 став можливим завдяки посередництву Туреччини, яка з 2022 року сприяє переговорам. Президент Ердоган особисто брав участь у підготовці, а турецькі дипломати координували логістику. Обмін 1000 на 1000 також підтримали ОАЕ, які раніше допомагали з обмінами, як у грудні 2024 року, коли повернули 252 українських полонених. Міжнародні посередники відіграють ключову роль у перевірці списків і гарантуванні безпеки під час передачі. Обмін 1000 на 1000 може відбутися на нейтральній території, наприклад, у Туреччині чи Білорусі, що знижує ризик провокацій.
Червоний Хрест і ООН висловили готовність спостерігати за процесом, щоб забезпечити дотримання міжнародного права. Обмін 1000 на 1000 потребує нейтральних гарантій, адже попередні обміни зривалися через політичні маніпуляції Росії. Туреччина та ОАЕ також допомагають із транспортуванням полонених, надаючи літаки чи автобуси. Роль міжнародних посередників у обміні 1000 на 1000 підкреслює важливість дипломатії, але успіх залежить від доброї волі обох сторін, що викликає занепокоєння через ненадійність Росії.
Виклики та ризики обміну
Обмін 1000 на 1000 стикається з численними викликами, адже Росія неодноразово порушувала домовленості. Наприклад, у 2023 році обмін 200 на 200 зірвався через відмову Москви передати бійців Азову. Обмін 1000 на 1000 ускладнений перевіркою списків: Росія може включити незначних осіб, як рядових найманців, тоді як Україна вимагає повернення офіцерів і героїв. Координаційний штаб наголошує на необхідності верифікації, щоб уникнути передачі помилкових даних. Обмін 1000 на 1000 також ризикує зірватися через військові дії, адже ескалація на фронті може змінити пріоритети сторін.
Логістика – ще один виклик. Обмін 1000 на 1000 потребує транспортування великої кількості людей, що ускладнене бойовими діями та мінуванням прикордонних зон. Безпека полонених під час передачі – пріоритет, адже в 2022 році Росія обстріляла пункт обміну в Донецькій області. Обмін 1000 на 1000 також залежить від політичної волі: Росія може використовувати обмін як інструмент тиску, затримуючи ключових осіб. Виклики та ризики обміну підкреслюють його складність, але Україна наполегливо працює над поверненням захисників.
Значення обміну для України
Обмін 1000 на 1000 має величезне значення для України, адже повернення захисників зміцнює моральний дух суспільства та армії. Зеленський назвав обмін кроком до справедливості, підкресливши, що кожен полонений – герой, який заслуговує на свободу. Обмін 1000 на 1000 також демонструє міжнародну підтримку України, адже Туреччина та ОАЕ підтвердили свою роль у гуманітарних ініціативах. Повернення бійців Азову чи захисників Маріуполя стане символом стійкості, що підтримує національну єдність.
Економічний і соціальний аспекти також важливі. Обмін 1000 на 1000 потребує фінансування реабілітаційних центрів і медичних програм, що становить до 500 млн грн, за оцінками Міноборони. Повернені полонені можуть повернутися до служби чи цивільного життя, що сприяє відновленню країни. Обмін 1000 на 1000 також дає надію родинам, які роками чекають рідних. Значення обміну для України виходить за межі гуманітарної сфери, зміцнюючи віру в перемогу та міжнародну солідарність.