Мобілізація сімейних лікарів в Україні стала критичним питанням у медичній сфері через загальну мобілізацію, запроваджену Указом Президента №65/2022 від 24 лютого 2022 року. У травні 2025 року сімейні лікарі, як і інші медичні працівники, залишаються військовозобов’язаними, але їхній призов регулюється особливими правилами через незамінну роль у первинній медичній допомозі. Постанова Кабміну №76, оновлена в грудні 2024 року, визначає механізми бронювання медиків, однак сімейні лікарі часто стикаються з браком чіткої інформації про свої права, обов’язки та можливості уникнення призову. На платформі X медики активно діляться досвідом отримання повісток, підкреслюючи труднощі поєднання цивільної роботи з потенційною військовою службою. Мобілізація сімейних лікарів в Україні викликає серйозне занепокоєння через дефіцит кадрів у первинній ланці, адже в містах, таких як Київ, Харків, Одеса чи Львів, один лікар може обслуговувати від 1500 до 2000 пацієнтів, а в сільській місцевості — навіть більше. Ця ситуація вимагає детального аналізу законодавства, процедур бронювання, впливу на систему охорони здоров’я та громад, а також пошуку шляхів для збереження балансу між потребами армії та цивільним населенням.
Хто з сімейних лікарів підлягає мобілізації
Мобілізація сімейних лікарів в Україні охоплює чоловіків і жінок віком від 25 до 60 років, які перебувають на військовому обліку та не мають законних підстав для відстрочки. Відповідно до Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, сімейні лікарі, а також терапевти, педіатри чи інші фахівці з вищою медичною освітою, вважаються військовозобов’язаними. Жінки-медики, зокрема сімейні лікарі, можуть бути призвані лише за добровільною згодою, але з 1 жовтня 2023 року вони зобов’язані стати на військовий облік, подавши дані до ТЦК. У 2025 році сімейні лікарі з досвідом роботи в первинній ланці, які мають спеціалізацію загальної практики, можуть бути залучені до служби в медичних підрозділах ЗСУ, наприклад, як польові медики, лікарі в мобільних госпіталях чи спеціалісти в тилових медичних закладах. На X медики повідомляють, що повістки часто приходять без попередження, а в деяких випадках — із вимогою негайно з’явитися до ТЦК, що дезорганізує роботу амбулаторій. Мобілізація сімейних лікарів в Україні особливо проблематична в сільських регіонах, де один лікар може бути єдиним медичним працівником на кілька сіл. Наприклад, у громадах Черкаської чи Вінницької областей сімейний лікар обслуговує від 2000 до 3500 пацієнтів, і його призов залишає громаду без медичної допомоги. Крім того, багато сімейних лікарів мають хронічні захворювання чи сімейні обставини, але не завжди можуть отримати відстрочку через бюрократичні перешкоди.
Порядок бронювання сімейних лікарів
Мобілізація сімейних лікарів в Україні частково обмежується можливістю бронювання, яка регулюється Постановою КМУ №76 від 27 січня 2023 року з оновленнями від грудня 2024 року. Центри первинної медико-санітарної допомоги (ПМД) можуть подавати списки лікарів на бронювання через портал Дія, якщо заклад визнано критично важливим для економіки чи забезпечення населення. Для цього центр ПМД повинен мати активний контракт із Національною службою здоров’я України (НСЗУ), сплачувати середню зарплату не нижче 20 тисяч гривень і виконувати функції, визначені Міністерством охорони здоров’я. У 2025 році порядок бронювання сімейних лікарів дозволяє відстрочити призов на 12 місяців, але лише для 50% штату закладу, що створює проблеми для невеликих амбулаторій із двома-трьома лікарями. На X медики скаржаться на бюрократичні затримки: подання документів може тривати тижні, а деякі центри ПМД не встигли підтвердити статус критичності до дедлайну 31 березня 2025 року. Крім того, бронювання не надається автоматично — лікарі повинні мати актуалізовані дані в реєстрі Оберіг, пройти перевірку в ТЦК і відповідати критеріям, таким як відсутність порушень військового обліку. У 2025 році порядок бронювання сімейних лікарів ускладнюється через нечіткі інструкції та брак координації між МОЗ, Міноборони та місцевими органами влади. Мобілізація сімейних лікарів в Україні залишається викликом, адже навіть із бронюванням лікарі можуть бути призвані, якщо ТЦК визначає гостру потребу в медичних фахівцях на фронті.
Права та обов’язки сімейних лікарів
Мобілізація сімейних лікарів в Україні передбачає чітко визначені права та обов’язки, закріплені в законодавстві, але їхнє виконання часто ускладнене практичними реаліями. Сімейні лікарі мають право на відстрочку від призову, якщо вони є єдиними годувальниками в сім’ї, мають інвалідність I–II групи, доглядають за дітьми до 18 років, мають троє і більше дітей або доглядають за особами з інвалідністю. Вони також можуть оскаржити рішення військово-лікарської комісії (ВЛК), якщо висновок про придатність суперечить медичним документам, подавши скаргу до Центральної ВЛК протягом 7 робочих днів. Обов’язки включають своєчасне уточнення даних у ТЦК, проходження медичного огляду, надання документів про сімейний стан чи здоров’я, а також виконання наказів після вручення повістки. У 2025 році права та обов’язки сімейних лікарів часто порушуються через недостатню поінформованість: на X медики повідомляють про випадки, коли повістки вручали без попереднього медогляду, ігноруючи документи про відстрочку. Наприклад, у Дніпрі зафіксовано ситуації, коли сімейних лікарів викликали до ТЦК, попри подані заявки на бронювання, через неузгодженість між органами. Штрафи за ухилення від військового обліку чи неявку до ТЦК становлять від 17 до 25,5 тисяч гривень, що додає тиску на медиків. Мобілізація сімейних лікарів в Україні вимагає від лікарів глибокого розуміння законодавства, адже необізнаність може призвести до юридичних і фінансових наслідків.
Виклики для системи охорони здоров’я
Мобілізація сімейних лікарів в Україні створює серйозні виклики для системи охорони здоров’я, особливо в первинній ланці, яка є основою медичного забезпечення. У 2025 році дефіцит сімейних лікарів у містах і селах поглиблюється через їхній призов, що призводить до перевантаження інших медиків, скорочення графіку прийому та обмеження доступу до базових медичних послуг. У великих містах, таких як Київ, Одеса чи Запоріжжя, один сімейний лікар обслуговує від 1500 до 2000 пацієнтів, тоді як у сільських регіонах, наприклад, на Хмельниччині чи Чернігівщині, ця цифра може сягати 3000–3500. Втрата навіть одного фахівця означає, що громади залишаються без консультацій, направлень на обстеження чи рецептів на ліки. На X користувачі висловлюють занепокоєння, що мобілізація сімейних лікарів ускладнює отримання медичної допомоги для людей із хронічними захворюваннями, такими як діабет, гіпертонія чи серцево-судинні патології. НСЗУ повідомила, що з січня 2025 року сімейні лікарі втратили право виписувати направлення на складні діагностичні процедури, як-от МРТ чи КТ, що додатково обмежує їхні функції та перекладає навантаження на вторинну ланку. Мобілізація сімейних лікарів в Україні загрожує стабільності первинної медичної допомоги, адже підготовка нових кадрів займає від 6 до 8 років, а тимчасові заміни, такі як випускники медичних вишів, часто не мають достатнього досвіду.
Вплив на громади та пацієнтів
Мобілізація сімейних лікарів в Україні має прямий вплив на громади, особливо в сільській місцевості, де один лікар є єдиним медичним працівником на кілька сіл. У 2025 році призов сімейних лікарів призводить до закриття амбулаторій, скорочення годин прийому або переведення пацієнтів до інших закладів, що значно ускладнює доступ до медичних послуг. Пацієнти з хронічними захворюваннями, такими як цукровий діабет, бронхіальна астма чи гіпертонія, стикаються з затримками в отриманні рецептів на ліки, профілактичних оглядів чи консультацій. На X громади діляться історіями, як доводиться долати десятки кілометрів до сусідніх міст, щоб отримати медичну допомогу, що особливо важко для літніх людей чи осіб із обмеженою мобільністю. Наприклад, у селах Полтавської області після призову сімейного лікаря амбулаторія працює лише два дні на тиждень, а в інших громадах хворі змушені звертатися до фельдшерів, які не мають повноважень лікаря. Вплив мобілізації на громади та пацієнтів посилюється психологічним тиском: люди бояться втратити своїх лікарів, які роками знали їхню медичну історію та надавали підтримку. Мобілізація сімейних лікарів в Україні підкреслює потребу в альтернативних рішеннях, таких як залучення волонтерів, випускників медичних вишів чи телемедичних консультацій, щоб мінімізувати наслідки для населення.
Реакція медичної спільноти та суспільства
Мобілізація сімейних лікарів в Україні викликала неоднозначну реакцію в медичній спільноті та суспільстві. Багато лікарів підтримують необхідність захисту країни, визнаючи важливість медичної служби в ЗСУ, але висловлюють занепокоєння щодо хаотичної організації процесу. На X медики діляться історіями про несподіване вручення повісток, відсутність чітких інструкцій від ТЦК і тиск із боку адміністрації медзакладів, яка не завжди сприяє бронюванню. У 2025 році реакція медичної спільноти включає численні звернення до уряду з вимогами переглянути критерії призову та розширити квоти на бронювання, особливо для сімейних лікарів у сільській місцевості. Українська асоціація сімейної медицини направила офіційний лист до МОЗ із пропозицією запровадити спеціальні програми підтримки медиків, які поєднують цивільну роботу з військовою підготовкою. Водночас деякі сімейні лікарі добровільно йдуть на службу, працюючи в польових госпіталях, медичних батальйонах чи тилових медичних центрах, де їхні навички рятують життя. Суспільство також активно реагує: на X з’являються петиції з вимогами захистити сімейних лікарів від призову, адже їхня відсутність загрожує здоров’ю громад. Мобілізація сімейних лікарів в Україні демонструє як героїзм медиків, так і системні проблеми, які потребують комплексного вирішення.
Майбутнє мобілізації медиків і можливі реформи
Мобілізація сімейних лікарів в Україні залишатиметься актуальною, доки триває воєнний стан, але її майбутнє залежить від урядових реформ, суспільної підтримки та міжнародної ситуації. У 2025 році Міністерство оборони анонсувало плани вдосконалити механізми бронювання, розширивши перелік критично важливих професій і спростивши подачу документів через портал Дія. На X користувачі висловлюють надію, що сімейні лікарі отримають додаткові пільги, такі як скорочений термін служби, можливість роботи в тилу чи фінансові компенсації за підвищене навантаження. Однак гострий дефіцит медичних кадрів у ЗСУ змушує ТЦК активізувати призов, що створює напругу в медичній спільноті та громадах. Майбутнє мобілізації медиків передбачає кілька напрямів розвитку: МОЗ планує запустити прискорені курси для випускників медичних вишів, щоб замінити призваних лікарів, а також розширити телемедичні послуги для сільських регіонів. Крім того, уряд розглядає можливість залучення іноземних медичних волонтерів для підтримки первинної ланки. Мобілізація сімейних лікарів в Україні потребує чіткої комунікації між урядом, медиками та громадами, щоб уникнути паніки, забезпечити стабільність у системі охорони здоров’я та гарантувати захист населення. Ця ситуація підкреслює необхідність довгострокових реформ, які поєднають військові потреби з цивільними пріоритетами, зберігаючи здоров’я нації.