Мобілізація працівників аграрних підприємств: нові реалії
Мобілізація працівників аграрних підприємств в Україні стала одним із ключових викликів для агросектору через загальну мобілізацію, оголошену Указом Президента №69/2022 від 24 лютого. У контексті війни аграрна галузь залишається основою продовольчої безпеки, але втрата кадрів через призов створює серйозні труднощі. За даними опитувань, 26% агропідприємств відчувають нестачу основного виробничого персоналу, такого як технологи, ветеринари чи оператори, а ще 26% бракує допоміжних працівників — слюсарів, електриків. Мобілізація працівників аграрних підприємств торкнулася й суміжних напрямків: 48% господарств повідомляють про дефіцит водіїв, трактористів, механіків і агрономів. Законодавство, зокрема Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, дозволяє підприємствам бронювати критично важливих працівників, але процедура ускладнена для малих і середніх господарств. Мобілізація працівників аграрних підприємств змушує фермерів шукати альтернативи, такі як виконання мобілізаційних завдань чи контракти з ЗСУ. Водночас уряд наголошує, що агросектор є критично важливим для економіки, що дає змогу отримувати відстрочки за певних умов. Мобілізація працівників аграрних підприємств вимагає балансу між потребами армії та збереженням продуктивності галузі.
Бронювання працівників аграрних підприємств: як це працює
Мобілізація працівників аграрних підприємств частково пом’якшується через механізм бронювання, передбачений Постановою Кабміну №194 від 3 березня. Бронювання працівників аграрних підприємств дозволяє отримати відстрочку від призову для тих, хто є незамінним для функціонування господарства. Для цього підприємство має відповідати критеріям критично важливого, встановленим Мінагро: обробляти не менше 1000 га землі або мати щонайменше 50 застрахованих працівників. До квітня 2023 року ці норми були м’якшими — 500 га або 20 осіб, що дозволяло більшій кількості господарств бронювати кадри. Бронювання працівників аграрних підприємств передбачає подання списків до Мінагро через Портал Дія, де вказуються посади, які є дефіцитними на ринку праці, наприклад, агрономи чи ветеринари. Процедура триває до доби, після чого заявник отримує повідомлення про статус. Бронювання працівників аграрних підприємств діє максимум шість місяців, після чого потрібне поновлення. Малі господарства, які не відповідають критеріям, можуть отримати відстрочку, уклавши контракти на постачання для ЗСУ або виконавши мобілізаційні завдання, наприклад, вирощування певних культур. Мобілізація працівників аграрних підприємств ускладнює роботу, але бронювання залишається єдиним легальним способом зберегти кадри.
Критерії для бронювання аграріїв: вимоги Мінагро
Мобілізація працівників аграрних підприємств змусила уряд чітко визначити критерії для бронювання. Критерії для бронювання аграріїв включають обробку не менше 1000 га землі або наявність 50 застрахованих працівників. Додаткові вимоги: сплата податків понад 1,5 млн євро на рік, експорт на суму від 32 млн євро, відсутність боргів із ЄСВ і середня зарплата вище базового рівня. Критерії для бронювання аграріїв також охоплюють підприємства, які є резидентами Дія.Сіті, постачальниками насіння чи мають стратегічне значення за Постановою КМУ №83. Мобілізація працівників аграрних підприємств ускладнює виконання цих умов для малих фермерів, адже багато хто обробляє менші площі чи має обмежений штат. Для таких господарств Мінагро пропонує виконувати мобілізаційні завдання, наприклад, вирощувати овочі чи зернові для потреб армії. Критерії для бронювання аграріїв регулярно оновлюються, і в березні було внесено зміни, що ускладнили доступ до статусу критично важливого. Мобілізація працівників аграрних підприємств змушує фермерів ретельно готувати документи, щоб уникнути відмови. Підприємства, які успішно бронюють працівників, можуть підтримувати стабільність виробництва.
Відстрочка від мобілізації для аграріїв: альтернативи
Мобілізація працівників аграрних підприємств створює потребу в пошуку легальних способів відстрочки. Відстрочка від мобілізації для аграріїв можлива через бронювання, виконання мобілізаційних завдань або контракти з ЗСУ. Закон Про мобілізацію, що набрав чинності 18 травня, дозволяє аграрним підприємствам подавати списки працівників до Мінагро для отримання відстрочки. Відстрочка від мобілізації для аграріїв діє для тих, хто працює на критично важливих підприємствах або виконує завдання, пов’язані з продовольчою безпекою. Наприклад, фермери можуть звернутися до місцевих органів влади для отримання мобілізаційного завдання, такого як вирощування певної культури. Мобілізація працівників аграрних підприємств ускладнює роботу малих господарств, які не можуть бронювати кадри через жорсткі критерії. У таких випадках контракти на постачання овочів чи зерна для армії стають єдиним виходом. Відстрочка від мобілізації для аграріїв вимагає чіткого документального оформлення, включаючи обґрунтування важливості працівника. Мобілізація працівників аграрних підприємств змушує фермерів адаптуватися, використовуючи всі доступні механізми для збереження робочої сили.
Штрафи за неявку працівників до ТЦК: ризики для агропідприємств
Мобілізація працівників аграрних підприємств накладає відповідальність не лише на працівників, а й на роботодавців. Штрафи за неявку працівників до ТЦК передбачені статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Керівники підприємств, які не забезпечують явку військовозобов’язаних, можуть сплатити від 1700 до 3400 гривень. Для посадових осіб штрафи вищі — від 3400 до 8500 гривень. Мобілізація працівників аграрних підприємств змушує роботодавців вручати повістки під підпис і контролювати явку до ТЦК. З 18 травня керівники несуть юридичну відповідальність за неявку працівників, що ускладнює управління персоналом. Штрафи за неявку працівників до ТЦК не застосовуються, якщо працівник самостійно оновив дані в ТЦК. Мобілізація працівників аграрних підприємств створює додаткове навантаження на бухгалтерію та HR-відділи, адже потрібно вести облік повісток і бронювань. Уникнути штрафів за неявку працівників до ТЦК можна, своєчасно повідомляючи ТЦК про зміни в статусі працівників. Мобілізація працівників аграрних підприємств вимагає від керівників чіткої організації, щоб уникнути санкцій.
Дефіцит кадрів в агросекторі: наслідки та рішення
Мобілізація працівників аграрних підприємств призвела до значного дефіциту кадрів в агросекторі. За даними опитувань, 26% господарств бракує технологів і ветеринарів, а 48% відчувають нестачу водіїв і трактористів. Дефіцит кадрів в агросекторі загрожує зниженням продуктивності та втратою врожаю, адже агровиробництво залежить від сезонних робіт. Мобілізація працівників аграрних підприємств ускладнює посівні та жнивні кампанії, особливо для малих фермерів. Для вирішення проблеми господарства залучають жінок, пенсіонерів і студентів, а також автоматизують процеси. Дефіцит кадрів в агросекторі частково компенсується державними програмами, такими як гранти на техніку чи навчання. Мобілізація працівників аграрних підприємств змушує підприємства оптимізувати штат, використовуючи сучасні технології, наприклад, дрони для моніторингу полів. Дефіцит кадрів в агросекторі також стимулює розвиток професійного навчання, адже молоді фахівці можуть замінити мобілізованих. Мобілізація працівників аграрних підприємств залишається викликом, але адаптація допомагає зберегти стабільність галузі.
Поради для аграріїв: як зберегти працівників
Мобілізація працівників аграрних підприємств вимагає від фермерів і керівників активних дій для збереження кадрів. По-перше, перевірте, чи відповідає ваше підприємство критеріям для бронювання: обробка 1000 га або 50 застрахованих працівників. Підготуйте списки критично важливих посад, таких як агрономи чи ветеринари, і подайте їх через Портал Дія. По-друге, зверніться до місцевих органів влади для отримання мобілізаційного завдання, наприклад, вирощування овочів для ЗСУ. Мобілізація працівників аграрних підприємств ускладнює роботу, але контракти з армією можуть забезпечити відстрочку. По-третє, уникайте штрафів за неявку працівників до ТЦК, своєчасно вручаючи повістки та ведучи облік. Дефіцит кадрів в агросекторі можна зменшити, залучаючи нові кадри через програми перекваліфікації. Мобілізація працівників аграрних підприємств змушує оптимізувати процеси, використовуючи техніку чи аутсорсинг. Регулярно перевіряйте оновлення законодавства, адже критерії для бронювання аграріїв можуть змінюватися. Мобілізація працівників аграрних підприємств — це виклик, але з правильним підходом агросектор може залишатися продуктивним.