Закон про демобілізацію в Україні у 2025 році залишається однією з найобговорюваніших тем через воєнний стан, продовжений Указом Президента №235/2025 до 7 серпня. Питання звільнення військовослужбовців із Збройних Сил України (ЗСУ) набуло особливого значення, адже багато бійців служать без перерв із початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Закон про демобілізацію, який розробило Міністерство оборони, ще не зареєстровано у Верховній Раді станом на травень 2025 року, але уряд і Генштаб ЗСУ активно працюють над механізмами, які дозволять збалансувати обороноздатність і соціальну справедливість. У соціальних мережах, зокрема X, військові та їхні рідні висловлюють надію на чіткі терміни служби, тоді як влада наголошує на необхідності збереження фронту. Ця стаття розкриває актуальні підстави для демобілізації, законодавчі зміни, категорії військових, які можуть звільнитися, юридичні аспекти, стан справ в Україні та перспективи закону.
Актуальні підстави для демобілізації
Закон про демобілізацію регулюється Законом України Про військовий обов’язок і військову службу та Законом Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Станом на травень 2025 року демобілізація в Україні не проводиться масово через брак мобілізаційного резерву, але певні категорії військовослужбовців можуть звільнитися на законних підставах. Основні причини включають стан здоров’я, сімейні обставини, граничний вік служби (60 років) та обвинувальний вирок суду. Закон про демобілізацію дозволяє звільнення осіб з інвалідністю І–ІІ груп, якщо вони не бажають продовжувати службу, а також тих, чиї близькі родичі (батьки, брати, сестри) загинули чи зникли безвісти під час бойових дій, згідно з поправками до Закону №8009 від 14 липня 2023 року.
Військовослужбовці, які відслужили 36 місяців безперервно, можуть претендувати на ротацію або тривале лікування (3–5 місяців), як пропонує проєкт закону Міноборони. Закон про демобілізацію також передбачає звільнення строковиків, чия служба завершилася під час воєнного стану, за Указом Президента, як це було реалізовано у 2024 році через Закон №11035. Однак масова демобілізація залишається неможливою через ризик послаблення фронту, про що заявляв Генштаб ЗСУ у квітні 2025 року. Актуальні підстави для демобілізації залишаються обмеженими, але уряд обіцяє вдосконалити механізми до кінця року.
Законодавчі зміни 2025 року
Закон про демобілізацію у 2025 році зазнав кількох змін, спрямованих на захист прав військових і вдосконалення кадрових процесів. У січні 2025 року Міноборони завершило розробку проєкту закону, який передбачає демобілізацію після 36 місяців служби, за умови 18 місяців участі в бойових діях. Проте Генштаб ЗСУ не підтримав документ через ризик одночасного звільнення 108 тисяч бійців, що може обвалити окремі ділянки фронту. Закон про демобілізацію також включає норми про довготривалу ротацію, яка дозволяє військовим відпочинок або реабілітацію без повного звільнення, як повідомила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко 28 березня 2025 року.
Поправки до Закону Про військовий обов’язок і військову службу, підписані Президентом у квітні 2025 року, розширили підстави для звільнення, додавши можливість демобілізації для осіб, чиї неповнорідні брати чи сестри загинули. Закон про демобілізацію також узгоджено з іншими актами, зокрема Законом Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, для забезпечення виплат і пільг. Законодавчі зміни 2025 року спрямовані на поступове впровадження ротаційних механізмів, але повноцінний закон ще не зареєстровано у Верховній Раді через позицію Генштабу та брак резервів.
Категорії військових, які можуть демобілізуватися
Закон про демобілізацію визначає категорії військовослужбовців, які мають право на звільнення навіть під час воєнного стану. До них належать особи з інвалідністю І–ІІ груп, які підтвердили статус через медико-соціальну експертизу (МСЕК), та військові, виключені з обліку за станом здоров’я після військово-лікарської комісії (ВЛК). Багатодітні батьки з трьома і більше дітьми до 18 років, а також особи, які доглядають за хворими родичами чи особами з інвалідністю, можуть демобілізуватися за сімейними обставинами. Закон про демобілізацію також дозволяє звільнення жінок-військовослужбовиць, які не бажають продовжувати контрактну службу, оскільки строкова служба для жінок є добровільною.
Військовослужбовці, звільнені з полону, мають право на демобілізацію або 90-денну відпустку зі збереженням грошового забезпечення, як передбачено проєктом Міноборони. Закон про демобілізацію охоплює й тих, хто досяг граничного віку служби (60 років), та осіб, засуджених до позбавлення волі. У 2024 році Верховна Рада ухвалила Закон №11379-д, який дозволив демобілізацію військових до 25 років, мобілізованих через законодавчу колізію. Категорії військових, які можуть демобілізуватися, чітко визначені, але їхнє звільнення залежить від ситуації на фронті та мобілізаційного ресурсу.
Юридичні аспекти демобілізації
Закон про демобілізацію регулюється кількома нормативними актами, зокрема Законом Про військовий обов’язок і військову службу, Законом Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та Порядком проходження ВЛК. Військовослужбовці, які претендують на звільнення, повинні подати рапорт командиру частини з додатком документів, що підтверджують підставу: довідка МСЕК, свідоцтва про народження дітей, медичні висновки чи судові рішення. Закон про демобілізацію зобов’язує командирів розглянути рапорт протягом 14 днів, але на практиці процес може затягуватися через бюрократію або нестачу особового складу.
Відмова у демобілізації може бути оскаржена в адміністративному суді, як це було у справі №420/840/24 П’ятого апеляційного адмінсуду, де суд визнав незаконною затримку звільнення за сімейними обставинами. Закон про демобілізацію гарантує виплати, зокрема одноразову допомогу в розмірі половини місячного забезпечення за кожен рік служби для тих, хто демобілізується за станом здоров’я. Юридичні аспекти демобілізації вимагають консультацій із адвокатами, особливо якщо справа стосується складних підстав, як догляд за хворими чи оскарження рішень ВЛК.
Демобілізація в Україні у 2025 році
Закон про демобілізацію в Україні у 2025 році стикається з викликами через воєнний стан і нестачу мобілізаційного резерву, який становить 3,7 млн осіб за даними Міноборони. У квітні 2025 року Генштаб ЗСУ заявив, що масова демобілізація може призвести до втрати позицій на фронті, адже Росія продовжує нарощувати чисельність військ. У соціальних мережах, зокрема X, військові скаржаться на невизначеність термінів служби, а рідні бійців, які воюють із 2022 року, вимагають ротацій. Закон про демобілізацію залишається чутливим питанням, адже суспільство очікує справедливого балансу між обороною та правами військових.
Міноборони розробило механізм поступового відведення бійців, які служать із 2022 року, на ротацію, про що повідомив генерал-лейтенант Іван Гаврилюк у травні 2025 року. Проте повна демобілізація відкладається через низькі темпи мобілізації, які у 2024 році впали на 20% порівняно з 2022 роком. Закон про демобілізацію в Україні у 2025 році залежить від здатності держави замінити досвідчених бійців новими рекрутами, що потребує вдосконалення призовних процесів і підготовки. Демобілізація в Україні у 2025 році залишається складним завданням, яке потребує компромісу між військовими та соціальними потребами.
Майбутнє закону про демобілізацію
Закон про демобілізацію у майбутньому може зазнати значних змін, адже Міноборони планує інтегрувати цифрові інструменти для спрощення процедур. У травні 2025 року Катерина Черногоренко анонсувала пілотний проєкт електронного кабінету для військовослужбовців, який дозволить подавати рапорти на демобілізацію онлайн. Закон про демобілізацію також може включити автоматичну верифікацію підстав через реєстр Оберіг, що зменшить бюрократію. До 2026 року уряд планує запровадити чіткі терміни служби, можливо, 24–36 місяців, якщо темпи мобілізації зростуть.
Очікується, що закон про демобілізацію стане частиною ширшої реформи ЗСУ, яка передбачає посилення підготовки новобранців і створення резервних бригад. У X активно обговорюють ідею ротацій кожні 12–18 місяців, що могло б замінити масову демобілізацію. Проте успіх реформи залежить від міжнародної підтримки, зокрема поставок зброї, та стабільності фронту. Закон про демобілізацію у майбутньому має збалансувати обороноздатність і права бійців, щоб уникнути соціальної напруги. Майбутнє закону про демобілізацію виглядає амбітним, але залежить від політичної волі та ресурсів.