Вибори в Польщі 2025 року, перший тур яких відбувся 18 травня, стали ключовою подією для країни та її сусідів, зокрема України. Чинний президент Анджей Дуда, який представляє партію Право і Справедливість (PiS), не може балотуватися на третій термін через конституційні обмеження. У боротьбі за президентське крісло зійшлися 13 кандидатів, але основна конкуренція розгортається між проєвропейським мером Варшави Рафалом Тшасковським від Громадянської коаліції, націоналістичним істориком Каролем Навроцьким, підтримуваним PiS, та ультраправим Славоміром Менценом від Конфедерації. Вибори в Польщі визначать не лише внутрішній політичний курс, а й зовнішньополітичну позицію країни, зокрема щодо підтримки України у війні з Росією. На тлі звинувачень у російському втручанні та зростання антиукраїнських настроїв ці вибори мають безпрецедентну вагу.
Організація та контекст виборів у Польщі
Вибори в Польщі проводяться відповідно до статті 128 Конституції, яка передбачає голосування у неробочий день між 75-м і 100-м днем до закінчення терміну чинного президента. Перший тур відбувся 18 травня 2025 року, а другий, якщо жоден кандидат не набере понад 50% голосів, запланований на 1 червня. Термін повноважень Анджея Дуди завершується 6 серпня 2025 року, коли новий президент складе присягу перед Національними зборами. Виборчі дільниці працюють з 07:00 до 21:00 за місцевим часом, а за кордоном голосування триває три дні. Однак через війну в Україні польські громадяни на її території не можуть проголосувати, що викликало критику серед діаспори.
Вибори в Польщі проходять у складний період. Після парламентських виборів 2023 року уряд очолив Дональд Туск, чия Громадянська коаліція разом із Польщею 2050, Польською селянською партією та Новою лівицею сформувала проєвропейську більшість. Проте коаліція не має 276 голосів у Сеймі, необхідних для подолання президентського вето, що ускладнює реформи Туска. Анджей Дуда активно блокував ініціативи уряду, зокрема щодо судової реформи та кліматичної політики, що посилило політичну напругу. Вибори в Польщі 2025 року можуть розблокувати цей глухий кут, якщо переможе кандидат, близький до коаліції Туска.
Ключові кандидати та їхні позиції
Вибори в Польщі привернули увагу через різноманітність кандидатів, але трійка лідерів чітко окреслилася за результатами опитувань. Рафал Тшасковський, 53-річний мер Варшави, є фаворитом Громадянської коаліції. Він виступає за проєвропейський курс, підтримку прав ЛГБТК+, право на аборти та зелений кліматичний курс ЄС. Тшасковський підтримує членство України в НАТО та ЄС, а також продовження військової допомоги Києву. Проте його заява про Україну як буферну зону між Польщею та Росією викликала дискусії, хоча він пізніше уточнив, що мав на увазі геополітичну роль України як форпосту безпеки.
Кароль Навроцький, 42-річний історик і очільник Інституту національної пам’яті, представляє PiS. Він апелює до націоналістичного електорату, наголошуючи на історичній пам’яті, зокрема Волинській трагедії, і вимагає від України офіційних вибачень та ексгумації жертв. Навроцький критикує надмірну, на його думку, підтримку українських біженців і виступає за жорсткішу міграційну політику. Його кампанія затьмарена скандалами, зокрема звинуваченнями у шахрайстві з муніципальною квартирою в Гданську, що послабило його позиції.
Славомір Менцен, 38-річний євроскептик від Конфедерації, займає ультраправу нішу. Він виступає проти абортів, міграції та підтримки України, пропонуючи ізоляціоністський курс. Менцен має підтримку серед молоді завдяки активності в соцмережах, але його шанси на вихід у другий тур оцінюються як низькі – близько 12% за опитуваннями. Вибори в Польщі можуть залежати від того, чи передадуть прихильники Менцена голоси Навроцькому у другому турі.
Російське втручання та дезінформація
Вибори в Польщі проходять на тлі серйозних звинувачень у російському втручанні. У травні 2025 року заступник прем’єр-міністра та міністр цифровізації Польщі заявив, що Росія здійснює безпрецедентні спроби вплинути на виборчий процес через дезінформацію в соцмережах, зокрема TikTok і Telegram. Польська розвідка виявила скоординовані кампанії, які просувають антиукраїнські наративи та підривають довіру до уряду Туска. Ці дії нагадують російські операції перед вторгненням в Україну, що викликало занепокоєння в ЄС.
На платформі X користувачі активно обговорюють російське втручання, зазначаючи, що прокремлівські акаунти підтримують кандидатів із антиукраїнською риторикою, таких як Менцен і Навроцький. Польща посилила кібербезпеку, а Єврокомісія звернулася до TikTok із вимогою розслідувати маніпуляції. Вибори в Польщі стали ареною інформаційної війни, де Росія намагається послабити проєвропейський курс країни та її підтримку України.
Антиукраїнські настрої та їхній вплив
Вибори в Польщі 2025 року характеризуються зростанням антиукраїнських настроїв, що стало викликом для двосторонніх відносин. За даними опитування United Surveys, у 2025 році лише 55.3% поляків позитивно ставляться до українців у Польщі, порівняно з 64.4% у 2023 році. Ейфорія підтримки, яка спостерігалася після початку повномасштабного вторгнення Росії, поступово згасає. Кандидати, такі як Навроцький і Менцен, використовують цю тенденцію, критикуючи присутність українських біженців і вимагаючи перегляду політики підтримки.
Навроцький активно піднімає питання Волинської трагедії, звинувачуючи Україну в небажанні співпрацювати щодо ексгумації жертв. Менцен пішов далі, заявляючи, що українські біженці нібито приносять соціальні проблеми, такі як зростання злочинності. Тшасковський, навпаги, намагається балансувати, підтримуючи Україну, але уникаючи гострих історичних тем, щоб не втратити голоси консервативного електорату. Вибори в Польщі можуть ускладнити відносини з Україною, якщо переможе кандидат із націоналістичною позицією.
Явка та прогнози
Вибори в Польщі демонструють високу явку – за даними на 15:00 18 травня 2025 року вона склала 60%, що вище, ніж на парламентських виборах 2023 року (74.36%). Активна участь виборців, особливо у Варшаві, свідчить про високу зацікавленість у результаті. Опитування AtlasIntel показують, що Тшасковський і Навроцький мають приблизно рівні шанси – по 48% у другому турі, але голоси діаспори та молоді можуть стати вирішальними.
Соціологи прогнозують другий тур, оскільки жоден кандидат не набере 50% у першому. Ключовим фактором буде розподіл голосів прихильників Менцена та Шимона Головні, лідера Польщі 2050, який посідає четверте місце з 10%. Головня, хоча й не має шансів на перемогу, може вплинути на результат, якщо його електорат підтримає Тшасковського. Вибори в Польщі залишаються непередбачуваними через поляризацію суспільства та зовнішні впливи.
Геополітичні наслідки для України та ЄС
Вибори в Польщі мають прямий вплив на Україну, адже Польща є ключовим союзником у логістиці військової допомоги та транзиті зерна. Перемога Тшасковського ймовірно збереже нинішній курс підтримки України, включаючи постачання зброї та гуманітарну допомогу. Натомість Навроцький може обмежити цю підтримку, посилаючись на національні інтереси, що послабить східний фланг НАТО. Менцен, хоча й має менші шанси, відкрито виступає за нейтралітет, що може призвести до ізоляціонізму Польщі.
Для ЄС вибори в Польщі визначать, чи країна залишиться проблемним членом, як за правління PiS, чи повернеться до тісної співпраці. Тшасковський підтримує реформи, які гармонізують польське законодавство з нормами ЄС, зокрема щодо судової системи. Навроцький, навпаги, може продовжити конфронтацію з Брюсселем, що загрожує затримкою європейських фондів. Вибори в Польщі також вплинуть на регіональну стабільність, адже Польща є лідером східного флангу НАТО.
Виклики та перспективи
Вибори в Польщі 2025 року проходять у складних умовах: економічна стагнація, зростання цін на енергоносії та війна в Україні формують суспільний настрій. Уряд Туска втрачає популярність через нездатність подолати вето Дуди, що робить перемогу Тшасковського критично важливою для коаліції. Водночас PiS і Конфедерація мобілізують консервативний електорат, використовуючи страх перед війною та міграцією.
Незалежно від результату, вибори в Польщі змінять політичний ландшафт. Перемога Тшасковського може розблокувати реформи та зміцнити позиції Польщі в ЄС і НАТО. Навроцький або Менцен, навпаги, можуть повернути країну до націоналістичного курсу, ускладнивши відносини з Україною та Європою. Вибори в Польщі – це не лише вибір президента, а й визначення геополітичного майбутнього країни.