Шахраї надурили українців на рекордні суми в 2024 році, і в 2025 році тенденція лише посилюється, адже зловмисники використовують дедалі витонченіші схеми в інтернеті. За даними Національного банку України, у 2024 році збитки від шахрайства з платіжними картками сягнули 1,1 мільярда гривень, а 83% випадків відбулися онлайн. У 2025 році шахраї активно застосовують штучний інтелект, соціальну інженерію та фішингові сайти, щоб виманювати гроші та особисті дані. Від фейкових зборів на ЗСУ до пропозицій легкого заробітку в інтернеті, зловмисники адаптуються до воєнних реалій і технологічних трендів, створюючи нові загрози. Ця стаття розкриває основні схеми шахрайства, суми збитків і способи захисту від аферистів.
Масштаби збитків і статистика 2024–2025 років
Шахраї надурили українців на 1,1 мільярда гривень у 2024 році, що на 37% більше, ніж у 2023 році, коли збитки становили 804 мільйони гривень. Середня сума однієї шахрайської операції зросла з 3065 до 4247 гривень, а відносний рівень збитків досяг 176 гривень на кожен мільйон витрачених через картки. У 2025 році, за оцінками банків, обсяг шахрайства може перевищити 1,3 мільярда гривень через зростання онлайн-транзакцій. За даними НБУ, 270 тисяч операцій у 2024 році були шахрайськими, але лише 0,0031% від загальної кількості транзакцій. Шахраї надурили українців переважно через інтернет, де відбувалося 83% афер, тоді як фізичні пристрої, як-от банкомати чи термінали, становили лише 17% випадків. Кіберполіція зазначає, що кількість звернень громадян у 2024 році зменшилася, але зросла кількість викритих шахрайських груп, що свідчить про їхню організованість.
Соціальна інженерія та фішингові схеми
Шахраї надурили українців, використовуючи методи соціальної інженерії, які становлять 80% суми збитків від шахрайства. Найпоширенішою схемою залишаються дзвінки нібито від банків, де зловмисники представляються співробітниками і просять надати дані картки, CVV-код або код із SMS. У 2024 році кількість таких випадків зросла на 12%, а в 2025 році шахраї почали застосовувати дипфейки, створені штучним інтелектом, для імітації голосу чи зовнішності банківських працівників. Фішингові сайти, що імітують офіційні ресурси банків чи держпрограм, також набирають популярності. Наприклад, шахраї створюють фейкові сайти для виплат за програмою Зимова єПідтримка, пропонуючи від 5000 до 10000 гривень, але вимагаючи введення особистих даних. Шахраї надурили українців, використовуючи месенджери, такі як Telegram і Viber, для розсилання фішингових посилань, які крадуть дані акаунтів або банківських карток.
Фейкові інтернет-магазини та недоставлення товарів
Шахраї надурили українців через фейкові інтернет-магазини, які пропонують товари за нереально низькими цінами. У 2025 році ця схема залишається однією з найпоширеніших, адже 30% українців недостатньо обізнані про ризики онлайн-покупок. Зловмисники створюють сайти, що імітують відомі платформи, пропонуючи техніку чи одяг за цінами, нижчими за ринкові в десятки разів, пояснюючи це ліквідацією складу чи розпродажем. Після оплати покупці отримують порожні коробки або товар взагалі не доставляється. Кіберполіція фіксує зростання таких випадків, особливо на платформах, подібних до OLX, де шахраї вимагають передоплату. Шахраї надурили українців, використовуючи схему зворотного обману, коли продавець відправляє товар, але не отримує гроші через фейкові платіжні системи. У 2024 році збитки від таких афер сягнули 500 мільйонів гривень.
Псевдозбори на ЗСУ та благодійність
Шахраї надурили українців, використовуючи воєнний контекст для фейкових зборів на ЗСУ, реабілітацію поранених чи притулки для тварин. Зловмисники створюють оголошення в соціальних мережах, месенджерах і на платформах, подібних до Facebook, із проханнями пожертвувати кошти на нібито нагальні потреби. У 2025 році такі схеми набули нових форм: шахраї використовують Telegram-канали з фейковими відео чи фото, що імітують волонтерську діяльність. Постраждалі створили групи в соціальних мережах, де зібрано сотні шахрайських оголошень. Наприклад, зловмисники збирають кошти на неіснуючі притулки в Херсоні чи на лікування дітей, але гроші привласнюють. Шахраї надурили українців на десятки мільйонів гривень через такі схеми, а відповідальність часто лягає на довірливих громадян, які не перевіряють отримувачів.
Схеми з легким заробітком і дропами
Шахраї надурили українців, пропонуючи легкий заробіток в інтернеті, що стало особливо популярним у 2025 році. Схема передбачає виконання простих завдань, як-от лайки в соціальних мережах чи скриншоти, за які спочатку виплачують невеликі суми (500–3000 гривень). Потім жертву просять поповнити рахунок на 15000–45000 гривень для нібито виведення більшого прибутку, але гроші зникають. У 2023 році клієнти одного банку втратили 65 мільйонів гривень через такі афери. Ще одна схема — використання дропів, коли громадяни за винагороду надають доступ до своїх карток, стаючи співучасниками незаконних операцій із криптовалютою чи відмиванням коштів. Шахраї надурили українців, переконуючи їх, що дропи не несуть відповідальності, хоча закон передбачає покарання. Ці схеми набули популярності через економічні труднощі та довірливість громадян.
Нові технології та захист від шахрайства
Шахраї надурили українців, використовуючи передові технології, такі як штучний інтелект для створення дипфейків і фішингових сайтів, що важко відрізнити від справжніх. У 2025 році зловмисники також масово розсилають повідомлення від імені Укрпошти чи Ощадбанку, пропонуючи оновити дані чи сплатити неіснуючий борг за посиланнями, які крадуть інформацію. Кіберполіція рекомендує не переходити за сумнівними посиланнями, не надавати дані карток і використовувати двофакторну автентифікацію. Банки, зі свого боку, вдосконалюють системи безпеки, але 80% збитків спричинені розголошенням даних самими клієнтами. Шахраї надурили українців, використовуючи психологічний тиск, створюючи ілюзію терміновості чи вигоди. Проєкти, як-от Кібер Брама, спрямовані на підвищення обізнаності, закликають перевіряти сайти через WHOIS і уникати підозрілих пропозицій.
Висновки
Шахраї надурили українців на мільярди гривень, використовуючи витончені схеми в інтернеті, які поєднують технології та психологічний тиск. Від фішингових сайтів і фейкових зборів до пропозицій легкого заробітку, зловмисники адаптуються до реалій війни та економічних викликів. У 2025 році зростання збитків і нові методи, як-от дипфейки, підкреслюють необхідність обережності. Громадянам варто перевіряти джерела, не довіряти сумнівним посиланням і використовувати надійні методи захисту даних. Хоча банки та кіберполіція працюють над зменшенням шахрайства, ключ до безпеки — у цифровій обізнаності та пильності кожного.